Лист Третейської палати України до ВГСУ

….

Третейська палата України розглянула проект
Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про практику вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» та вважає, що прийняття цього проекту є дуже
важливим для формування сталої судової практики у кредитних правовідносинах.

Третейська палата України просить прийняти
до уваги пропозиції палати щодо пункту 4
проекту, що стосується застосування Закону України «Про третейські суди».

Так
у пункті 4 проекту пропонується наступне

«4. За наявності у
кредитному договорі третейського застереження (окремої третейської угоди) при
вирішенні спору господарський суд має
припинити провадження у справі. Таку угоду сторони вправі укласти, як до, так і
після порушення провадження у справі. В останньому випадку провадження підлягає
припиненню з посиланням на пункт п’ятий частини першої статті 80 ГПК України.
Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, то:

– у разі коли відповідач не заперечує проти
розгляду справи саме господарським судом, спір підлягає вирішенню останнім;

– у випадку якщо відповідач з посиланням на
згадану угоду, яка є
чинною та не визнавалася недійсною, наполягає на вирішенні спору саме
третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі на
підставі пункту п’ятого частини першої статті 80 ГПК України.»

Пропозиція
. …відповідно до частини 1 статті 27 Закону України
«Про третейські суди» третейський суд, самостійно вирішує
питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду
конкретної справи. Це правило закону відповідає міжнародним правилам
альтернативного вирішення спорів ( див. п.3 ст V Європейської конвенції
про зовнішньо торгівельний арбітраж,
частину 1 статті 16 Типового закону ЮНСІТРАЛ «Про міжнародний торговий
арбітраж», статтю 23 Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ, частину 1 статті 16
Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж») та у правовій науці визначено
як принцип «компетенція компетенції»
третейського суду ( див. «Науково-практичний коментар Закону України «Про
третейські суди» , вид-во Правова єдність, Київ, 2008 р.) .

Вищевикладеними міжнародними правилами альтернативного розгляду спорів і
частинами 7 та
8 статті 27 Закону України «Про третейські суди» прямо передбачена компетенція третейського
суду надавати оцінку дійсності третейського застереження. Тому за
наявності третейського застереження та незгоди відповідача розглядати у
господарському суді спір про визнання недійсним третейського застереження або
визнання недійсним договору, що містить третейське застереження, господарський
суд повинен припинити провадження у
справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 80 ГПК .

Право
третейського суду надавати оцінку своєї компетенції розглядати спір за
наявності третейського застереження повинно застосовуватися і у випадку, коли
предмет спору має ознаки виключеного з
компетенції третейського суду.
Наприклад, спір про звернення стягнення на іпотеку має ознаки спору
виключеного із компетенції третейського суду, але відповідно до ч.1 ст.27
Закону України «Про третейські суди» ,
п.5 частини 1 ст.80 ГПК , пункту 4.2.3. постанови пленуму ВГСУ від
26.12.2011 р. № 18 господарський суд повинен припинити провадження у справі у
зв’язку з наявністю третейського застереження та права третейського суду надавати оцінку своєї
компетенції розглядати конкретний спір .

На наш погляд,
відповідає вимогам Закону «По третейські суди» та Господарському процесуальному
кодексу України правова позиція, що викладена у постановах ВГСУ від 23.02.2011 р, від 23.04.2012 р, від 6.06.2012 р, у яких провадження у справах про звернення стягнення на предмет
іпотеки було припинено з посиланням на п.5 ч.1 ст.80 ГПК у зв’язку з наявністю
третейського застереження та відмови відповідача розглядати спір у
господарському суді (див. http://reyestr.court.gov.ua/Review/14346086,
http://reyestr.court.gov.ua/Review/19998315,
http://reyestr.court.gov.ua/Review/24496848
).

У свою чергу, господарському суду
відповідно до ст.122-5 ГПК, ст.51 Закону України «Про третейські суди» надано право скасовувати рішення третейського
суду, якщо воно прийнято третейським судом з перевищенням компетенції

У зв’язку з вищевикладеним пропонуємо
наступну редакцію пункту 4:

– у разі коли відповідач не заперечує проти розгляду
справи саме господарським судом, спір підлягає вирішенню останнім;

Відповідно до частини 1 статті 27
Закону України «Про третейські суди»
третейський суд самостійно
вирішує питання про наявність або відсутність у
нього компетенції для розгляду конкретної справи.
Відповідно до частини 7 та 8 Закону України «Про третейські суди» має компетенцію надавати оцінку дійсності
третейського застереження. Спори про визнання недійсними договорів не виключені
з компетенції третейського суду. Тому за наявності третейського застереження та
незгоди відповідача розглядати у господарському суді спір про визнання
недійсним третейського застереження або визнання недійсним договору, що містить
третейське застереження господарський суд
припиняє провадження у справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 80
ГПК .

Пункт 5 частини 1 статті 80 ГПК відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України
«Про третейські суди» повинен застосовуватися і тоді, коли спір має ознаки
виключених з компетенції третейського суду, наприклад, спір щодо звернення
стягнення на предмет іпотеки».

З повагою,

Голова
Третейської палати України,

Заслужений юрист
України

Ю.А.Михальський

12.09.2012